Що має відбуватися після того, як учень проходить онлайн-тест у межах курсу? Він отримує оцінку, бачить, на які запитання відповів неправильно, і переходить до наступного уроку – чи йому слід показати правильні відповіді?
Хоча на перший погляд це може здатися незначним елементом дизайну курсу, спосіб відображення результатів тесту може суттєво вплинути на процес навчання учнів. Річ у тім, що перегляд правильної відповіді одразу після помилки може допомогти учням вчитися на своїх помилках. Однак надання варіантів відповідей без пояснення їхнього змісту та можливість просто запам’ятати їх можуть знизити ефективність подальших перевірок знань.
В основі будь-якого курсу лежить один базовий принцип. Його цілі визначають, який інструмент оцінювання слід використовувати, які знання необхідно перевірити та які дії учні мають виконати після проходження тесту.
Тест – це не просто оцінювання
Тест може виконувати дві абсолютно різні функції. Він може вимірювати вже наявні в учнів знання або допомагати їм навчатися.
Якщо єдина мета – оцінювання знань, показувати правильні відповіді доречно не завжди. Викладачеві може бути важливо зрозуміти, чи здатні учні самостійно згадати й застосувати вивчений матеріал, особливо якщо ці самі знання перевірятимуться пізніше.
Більшість тестів, що використовуються в онлайн-навчанні, не мають вирішального значення. Вони виконують допоміжну функцію, допомагаючи учням краще засвоїти інформацію. У такому разі важливіше не оцінювання, а зворотний зв’язок.
Коли учень дізнається не лише про те, що припустився помилки, а й чому його відповідь виявилася неправильною, тест перетворюється з інструменту оцінювання на інструмент навчання.
Чому показ правильних відповідей може бути корисним
Коли учні отримують миттєвий зворотний зв’язок, вони можуть виправити свої помилки або хибні уявлення, поки інформація ще свіжа в пам’яті.
Наприклад, якщо учень дає неправильну відповідь на запитання про стратегічне бізнес-рішення, а система лише повідомляє, що відповідь неправильна, учень може розгубитися й продовжити відповідати на наступне запитання навмання.
Ще ефективнішим буде показати учневі правильну відповідь і додати кілька речень із поясненням, чому вона правильна. Порівнюючи хід міркувань, що привів до неправильної відповіді, із правильним поясненням, учень зможе вчитися на своїх помилках.
Цей метод особливо корисний під час самостійного навчання. Особливо коли поруч немає викладача, який міг би пояснити, що пішло не так. Отже, знання правильних відповідей може надати корисну інформацію та допомогти заповнити прогалини в знаннях.
Пояснення важливіше за саму відповідь
Простого зазначення правильної відповіді зазвичай недостатньо для повноцінного зворотного зв’язку.
Якщо учень дізнається, що правильною була відповідь «B», але не отримує пояснення, у найкращому разі він запам’ятає саму відповідь, але, найімовірніше, не зрозуміє, що саме вона означає.
Набагато корисніше пояснити, чому відповідь правильна, а інші варіанти – ні, якщо це доречно.
Наприклад, замість того, щоб просто написати:
Правильна відповідь: B
у курсі можна пояснити, що відповідь B є правильною, оскільки вона стосується проблеми, розглянутої в прикладі, тоді як відповідь A стосується іншого етапу процесу.
Саме це перетворює правильну відповідь на можливість для навчання.
Що важливіша ідея або концепція, то більшу користь може принести зворотний зв’язок.
Коли негайний показ відповіді може бути не найкращим рішенням
У деяких випадках негайний показ правильних відповідей нівелює саму мету тестування.
Наприклад, уявімо ситуацію, коли учні проходять випускні, сертифікаційні або інші тести, призначені для перевірки рівня засвоєння навичок. Якщо учні одразу бачать відповіді на запитання тесту, вони можуть просто запам’ятати їх замість того, щоб докласти зусиль для розуміння самих запитань.
Проблема виникає через те, що ті самі запитання можуть ставитися знову й знову.
Якщо учні розуміють, що, переглянувши результати тесту, вони можуть отримати інформацію про правильні відповіді, вони можуть запам’ятати або записати їх, щоб скористатися ними під час наступних спроб.
У більших тестах розробники зазвичай не надають учасникам багато інформації під час проходження. Після завершення тесту вони отримують лише інформацію про свою оцінку.
Використовуйте зворотний зв’язок, щоб мотивувати повторити спробу
Можливість повторно пройти тест також може стати чудовим способом надати зворотний зв’язок.
Якщо учень припускається помилки, система пояснює відповідні концепції. Після цього учневі можна запропонувати вивчити пов’язані навчальні матеріали перед повторним проходженням тесту. Отже, учень зможе використати зворотний зв’язок на практиці, а не просто прочитати його.
Правильна відповідь після кількох спроб ще не гарантує, що учень справді зрозумів концепцію.
Один із варіантів розв’язання – змінювати запитання під час кожного повторного проходження тесту або створювати кілька різних тестів. Інший варіант – вимагати від учнів вивчити відповідний матеріал, перш ніж вони зможуть пройти тест повторно.
Тут мета полягає не в отриманні прохідного бала, а в поліпшенні знань.
Розгляньте можливість вибірково показувати відповіді
Розробники курсу можуть вирішити, чи показувати розв’язання всіх тестів, чи повністю приховувати їх.
Однак ефективніший підхід – надавати зворотний зв’язок залежно від конкретної ситуації.
Під час оцінювання з низькими ставками учні одразу отримують відповіді та пояснення.
Натомість, коли оцінювання має більше значення, учні отримують лише оцінку, а потім дізнаються, які теми їм необхідно вивчити.
У деяких курсах також використовується відкладений зворотний зв’язок. Після завершення тесту учні отримують пояснення лише після того, як повністю його складуть. У цьому разі оцінювання зберігається, але учні мають можливість навчатися на власних помилках.
Механізм зворотного зв’язку має відповідати ролі, яку виконує саме оцінювання.
Використовуйте неправильні відповіді як сигнали для навчання
Неправильні відповіді можуть надати корисну інформацію як учням, так і викладачам.
Зокрема, неправильна відповідь дає учню змогу зрозуміти, що він не засвоїв певну концепцію. Для розробників курсу вона може вказувати на слабкі місця в процесі навчання.
Якщо багато учнів обирають ту саму неправильну відповідь, проблема може полягати не в неуважності, а в недостатньо зрозумілому поясненні уроку, потребі додати ще один приклад концепції або неоднозначності самого запитання.
Це робить зворотний зв’язок, отриманий за допомогою тестів, корисним не лише для окремих учнів. Розробники навчальної програми можуть побачити, які запитання викликають труднощі, і внести необхідні зміни до пояснень, прикладів, завдань або самого курсу.
Отже, тест одночасно може виконувати функцію інструменту оцінювання та діагностики.
Не перетворюйте зворотний зв’язок на інформаційне перевантаження
Більше зворотного зв’язку не завжди означає кращий зворотний зв’язок.
Учень, який припустився помилки, не завжди потребує докладного коментаря з кількох абзаців, що намагається охопити всі аспекти теми. Надмірний зворотний зв’язок може порушити процес навчання й перетворити просту помилку на щось значно заплутаніше, ніж потрібно.
Якісний зворотний зв’язок має відповідати конкретному завданню.
Для простих запитань на знання фактів може бути достатньо кількох речень. Однак для складніших запитань, пов’язаних із певною ситуацією, може знадобитися докладніший зворотний зв’язок.
Найважливіше – звернути увагу на конкретне хибне уявлення, через яке відповідь виявилася неправильною, і надати достатньо інформації, щоб учень зрозумів, як було отримано правильну відповідь.
Поширені помилки під час розробки зворотного зв’язку до тестів
Одна з помилок, якої викладачі іноді припускаються несвідомо, – просто показувати учням правильну відповідь. Вони демонструють результат, але не пояснюють, як до нього дійти.
Ще одна поширена проблема – надання оцінок без урахування потреб учнів. Різний контекст оцінювання потребує різного підходу до надання зворотного зв’язку.
Розробники також часто не враховують, що повторювати запитання після того, як учні вже на них відповіли, не завжди доцільно. Якщо учень уже знає запитання, кожна наступна спроба пройти оцінювання перетворюється на перевірку пам’яті.
Зрештою, ще одна помилка, якої припускаються викладачі, – вважати кожну неправильну відповідь однаковою помилкою. Важливо розуміти, що неправильні відповіді можуть відрізнятися одна від одної, і кожна з них вказує на окреме хибне уявлення або прогалину в розумінні.
Висновок
Чи варто показувати учням правильні відповіді після проходження онлайн-тесту?
У більшості тестів, які не мають серйозних наслідків для навчання, відповідь – так. Однак розуміння причин, чому відповідь є правильною, насправді може бути важливішим за саме знання відповіді. Негайний і змістовний зворотний зв’язок дає учням змогу зрозуміти свої помилки та хибні уявлення.
Проте не завжди варто розкривати всі деталі тесту. Зокрема, відкладений зворотний зв’язок може бути корисним для іспитів, які використовуватимуться повторно, або у випадках, коли перевіряється здатність учнів самостійно виконувати завдання.
Це застосовно до різних ситуацій, однак до тестів потрібно підходити по-різному. Мета тесту визначає спосіб його використання. Якщо завдання тесту – навчання, помилки слід розглядати як можливість для покращення. Якщо ж мета – оцінювання, необхідно зберігати об’єктивність і надійність перевірки знань.