Бізнес-симуляція — це ділова онлайн або офлайн-гра на певну тему. Однак у цій статті ми розглянемо перший варіант, оскільки він моделює реальні внутрішні процеси компанії. Онлайн-симуляція наочно показує бізнес-модель продуктового магазину чи металургійного підприємства з участю у тендерах та двоетапним виробництвом. Розгляньмо це поняття докладніше.
Що таке бізнес-симуляція
Бізнес-симуляція – гра, яку максимально наближено до умов реального бізнесу. Вперше її використала шведська компанія CELEMI на початку 1990-х, після чого подібні ігри швидко стали популярними у всьому світі. Ба більше, з часом симуляції швидко вийшли за межі бізнесу та були взяті на озброєння багатьма вищими навчальними закладами.
Так, бізнес-симуляції активно використовуються під час семінарів в американських коледжах та університетах. Деякі ігри вимагають такого рівня підготовки, що до них залучають викладачів зі ступенем доктора наук (Ph.D)
У СНД бізнес-симуляції з'явилися на початку “нульових”. Спочатку їх використовували іноземні компанії для корпоративного навчання співробітників, але дуже швидко такий підхід перейняв і місцевий бізнес.
Під час бізнес-симуляції її учасники намагаються працювати з інструментами на підставі легенди, отриманої від ведучого. Діючи у “лабораторних умовах”, співробітники знижують імовірність помилок у реальних бізнес-процесах.
Навіщо компанії використовують бізнес-симуляції
Є дві основні причини, чому бізнес-симуляції стали популярними у корпоративному та академічному навчанні.
Вони дозволяють якісно оцінити знання учасників
Як приклад наведемо симуляцію продуктового магазину, де користувач виступає у ролі директора. У ході гри учасник виконує завдання, що стосуються аналізу ситуації та постановки пріоритетних завдань. Після проходження всіх міні-ігор на екрані відображаються результати. Серед найважливіших метрик – середній чек, маржа, сума списань, товарообіг та рівень обслуговування.
Вони дозволяють навчати без ризиків
Віртуальне середовище дозволяє відпрацювати навички, які стануть у пригоді під час виконання реальних завдань. Так, під час бізнес-симуляції учасники навчаються:
- приймати рішення щодо управління бізнес-процесами;
- керувати працівниками компанії;
- залучати стратегічне мислення;
- реалізовувати конкретні завдання (наприклад, наймання нових працівників);
- розвивати стосунки з клієнтами та партнерами.
Все це робить бізнес-симуляції чудовим інструментом для навчання.
Як працює бізнес-симуляція
На початку гри команда отримує доступ до онлайн-панелі, в якій вказані дані про компанію — історія, напрямок бізнесу та фінансові показники. До списку метрик входять дані про грошовий обіг, кількість співробітників, моральний дух працівників тощо. Характер метрик залежить від мети гри — розвитку людського капіталу, поліпшення маркетингової стратегії, управління фінансами тощо.
Правила бізнес-симуляції
Головна мета бізнес-симуляції — розвивати віртуальний бізнес згідно зі встановленими критеріями перемоги та отримати максимально можливий рейтинг за кожним показником. Перемагає та команда, яка посіла найвищу сходинку в таблиці.
Кожна команда починає роботу з однаковими показниками та метриками. Також учасники отримують доступ до рейтингу, де можуть відрізнити себе від конкурентів та оцінити ефективність прийнятих рішень.
Учасники вирішують поставлені завдання відповідно до заданого набору параметрів — кінцевої ціни, кількості проданих або вироблених товарів, кількості залучених клієнтів, валового прибутку тощо. Для прийняття рішення за конкретним завданням встановлюється дедлайн, до якого потрібно внести дані до панелі управління. Якщо команда не встигла прийняти рішення, доступ до панелі керування автоматично вимикається.
Після закінчення крайнього терміну ведучий запускає симуляцію через спеціальний інтерфейс для викладачів.
Алгоритм бізнес-моделювання
Для роботи бізнес-симуляції використовується спеціальне програмне забезпечення — алгоритм. Він об'єднує рішення всіх команд та використовує дані, які закладені у сценарії. Наприклад, якщо клієнти чутливі до змін у ціні певного продукту та всі команди вирішують підняти ціни, то попит на ринку впаде.
Програма створює нові ринкові ситуації, спираючись на рішення та чутливість системи. Прогноз розраховується за схемою Т+1 (тобто на рік наперед від моменту прийняття рішення). Після цього запускається симуляція, до якої можуть одержати доступ усі учасники гри. Вони відстежують наслідки прийнятих раніше рішень та виконують нові завдання на підставі отриманих даних.
Бізнес-симуляція працює за таким алгоритмом:
- Команди отримують дані по стартових показниках, інформацію про конкурентів та кінцеві цілей на панелі управління. Після цього учасники розпочинають мозковий штурм, де обговорюють стратегію та план дій. Також вони можуть звертатися за допомогою до викладачів.
- Учасники перетворюють стратегію на готові рішення з урахуванням заданих показників (ціни, кількості реалізованих товарів, валового прибутку тощо) та мети гри. Команда повинна прийняти та зафіксувати рішення до завершення дедлайну.
- Після закінчення крайнього терміну система блокує доступ до панелі керування та запускає симуляцію.
- Команди знову отримують доступ, аналізують результати симуляції та приступають до нового мозкового штурму.
Загалом кожна гра має від 3 до 7 раундів симуляції.
Як студенти навчаються на практиці
Однією з головних переваг бізнес-симуляцій є освоєння практичних навичок та відпрацювання теорії.
По-перше, команди інтегрують великий обсяг даних про клієнтів, співробітників, цінову чутливість тощо. Це необхідно для того, щоб ухвалені рішення відповідали потребам цільової аудиторії. Наприклад, якщо ЦА відрізняється технологічною чутливістю, інвестиції у наукові дослідження та розробки простимулюють попит на продукт.
По-друге, команди мають розвивати аналітичний погляд на конкурентів із бізнес-симуляції. Адже цілком можливо, що суперники краще розуміють потреби цільової аудиторії та можуть зробити найкращу пропозицію. Тому на панелі керування також відображаються показники інших команд, що допомагають коригувати рішення в той чи інший бік.
Переваги та недоліки бізнес-симуляцій
Подібні онлайн-ігри мають багато переваг:
- Низький рівень опору з боку команд. У ході бізнес-симуляції учасники самостійно роблять висновки та здобувають цінний практичний досвід. Його можна перенести на реальні бізнес-процеси та покращити їх.
- Учасники гри мають можливість побачити процеси ухвалення рішень під різними кутами. Також вони вчаться враховувати не один фактор, а цілу систему, яка впливає на ухвалення рішення.
- У симуляції можуть брати участь працівники різних відділів та різного рівня підготовки. Це дозволяє обмінюватися досвідом та покращувати комунікацію між підрозділами.
- Використання віртуального середовища знижує ризик до нуля. Причина доволі проста: помилки не впливають на реальний бізнес. Команди можуть застосовувати різні тактики, відслідковувати наслідки прийнятих рішень і робити висновки за короткий термін.
- Бізнес-симуляції збирають дані про користувачів, за допомогою яких можна знайти прогалини у знаннях учасників. Окрім вивчення отриманої інформації, деякі ігри дають повноцінні рекомендації для подальшого розвитку.
- Симулятор максимально залучає користувачів до процесу гри та мотивує пройти практичне навчання до кінця. Річ у тім, що бізнес-симуляції розробляються індивідуально для кожної компанії. Це дозволяє максимально відтворити звичне корпоративне середовище, де кожен працівник знає, яку користь може принести компанії. За рахунок цього зростає мотивація.
Однак є у подібних ігор та недоліки:
- Розробка повноцінної бізнес-симуляції потребує більше часу та коштів, ніж класичні онлайн-курси.
На вартість проекту та терміни виконання робіт впливає сценарій гри. Для цього необхідно досліджувати завдання клієнта, компанію-замовника та її бізнес-процеси. Отримані дані стають основою майбутньої симуляції.
Після підготовки базових даних необхідно скласти технічне завдання. У ньому потрібно прописати, на кого буде орієнтований бізнес-симулятор та список навичок для оцінки чи розвитку. Також у ТЗ вказуються технічні обмеження (наприклад, підтримувані пристрої для запуску симуляції).
Коли технічне завдання готове, потрібно розпочати розробку концепції гри. В окремому документі прописуються такі дані:
- основні екрани симулятора;
- сюжет;
- фабула;
- як проходитиме тестування та оцінюватиметься прогрес учасників;
- ігрові механіки, що застосовуються в процесі симуляції;
- основний ігровий цикл;
- основний навчальний цикл;
- інструменти для залучення користувачів.
Фінальна стадія роботи — реалізація проекту. Тут необхідно правильно оцінити терміни виконання роботи, написати код, розробити дизайн і підготувати текстову частину симулятора. Щоб створити якісну бізнес-гру, потрібна велика команда спеціалістів та кілька місяців роботи (з урахуванням всіх раундів погодження).
2. Симулятор підходить не для всіх видів бізнесу
Бізнес-симуляція — чудове рішення для великої компанії, в якій необхідно постійно навчати нових та досвідчених співробітників. Щодо малого бізнесу, то тут краще звернути увагу на інші формати навчання. Наприклад, онлайн-курси на освітній платформі. Створити їх зовсім не складно, адже на допомогу власнику бізнесу приходить зручний конструктор курсів та широкі можливості для брендування. Це дозволить запустити перший навчальний модуль лише за 30 хвилин.
Хто може використовувати бізнес-моделювання
Бізнес-симуляції застосовуються у корпоративних програмах навчання у великих компаніях, вищих навчальних закладах, бізнес-школах та спеціальних програмах для підготовки керівних кадрів (наприклад, EMBA).
Основна перевага бізнес-симуляторів полягає у високому рівні взаємодії між учасниками. Кожна команда хоче зрозуміти логіку гри та болю своєї цільової аудиторії, а також знайти рецепт перемоги! Саме цікавість, змішана з бажанням здолати конкурентів, дає змогу передати цінні знання про методи управління бізнесом. До того ж, гра проходить у веселій та невимушеній атмосфері.
Під час мозкового штурму ведучі відповідають питання команд і допомагають їм оскаржити власне обґрунтування прийнятого рішення. Також у бізнес-симуляціях бере участь ще одна людина — фасилітатор. Його завдання полягає в тому, щоб направити учасників у бік вірного рішення за рахунок навідних та іноді досить несподіваних питань. Як наслідок, результат навчання співробітників залежить від самих співробітників.
Крім практичної частини, ведучі можуть проводити теоретичні заняття після кожного раунду симуляції. Це дозволяє встановити чіткий зв'язок між грою та загальною програмою навчання. Під час занять викладач може не лише показувати відеоролики чи давати теоретичний матеріал, що стосується контексту бізнес-симулятора, а й вести дискусії щодо прийнятих рішень.
Кожен гравець навчається на власному досвіді, що позитивно впливає на засвоюваність знань. Ба більше, учасники отримують значно ціннішу навичку — вміння аналізувати дані про клієнтів, оцінювати продукти та позиціонувати бізнес. Всі ці речі вкрай важливі для компанії, яка прагне завоювати і утримати позицію лідера ринку.
Ще один сильний бік бізнес-моделювання — гнучкість. Експерти рекомендують використовувати двогодинний блок для обговорення та прийняття рішення щодо кожного раунду симуляції. Але це не обов'язково, адже рішення можна приймати будь-коли протягом дня. Так, деякі ведучі організовують штурмові сесії раз на тиждень, інші — декілька разів на день. Тут кожен може встановити свої правила гри.
Сподіваємось, що наша стаття стала вам у нагоді. Якщо залишилися питання стосовно розробки та ведення бізнес-симуляцій, залишайте їх у коментарях під даним матеріалом. Ми обов'язково на них відповімо, а найцікавіші — розберемо у наступних статтях!